Основні терміни та визначення:
СВІТЛО, електромагнітні хвилі в інтервалі частот, що сприймаються людським оком (4,01014-7,51014 Гц). Довжина хвиль від 760 нм (червоний) до 380 нм (фіолетовий). В широкому розумінні – те ж, що й оптичне випромінювання.
СВІТЛОВА ХВИЛЯ, електромагнітна хвиля видимого діапазону довжин хвиль. Частота світлової хвилі (чи навпаки частот) визначає “колір”. Енергія, що переноситься світловою хвилею, пропорційна квадрату її амплітуди.
ОСВІТЛЕННЯ, створення освітлення поверхней предметів, що забезпечує можливість сприйняття спостерігачем цих предметів чи їх реєстрації світлочутливими речовинами чи пристроями.
ОСВІТЛЮВАЛЬНІ УСТАНОВКИ, створюють необхідні умови освітлення, які забезпечують глядацьке сприйняття (бачення), що дає близько 90% інформації, що отримує людина від навколишнього середовища та речей.
СВІТЛОВІ ВЕЛИЧИНИ, величини, що характеризують процеси випромінювання та розповсюдження світла, які можуть бути оцінені по враженню спостерігача: світловий потік, світимість, освітленість, сила світла, яскравість.
СВІТЛОВИЙ ПОТІК, потужність променевої енергії, що оцінюється по виробленому нею глядацькому відчутті, чи по її дії на селективний приймач світла. В СІ вимірюється в люменах (лм).
ЛЮМЕН (від лат . lumen – світло), одиниця світлового потоку; позначається лм. 1 лм – світловий потік, що випускає точкове джерело в тілесному куті 1 ср при силі світла 1 кандела.
ТІЛІСНИЙ КУТ, частина простору, обмежена деякою конічною поверхнею. Од. вимірювання тілесного кута називають стерадіаном.
СТЕРАДІАН (від грец . stereos – тілесний, просторовий та радіан), тілесний кут, вершина якого розміщена в центрі сфери та який вирізає на поверхні сфери площу, рівновелику площі квадрату зі стороною, рівною радіусу сфери. ср. Повна сфера утворює тілесний кут, рівний 4 ср. Стерадіан має лише теоретичне та розрахункове значення. Наприклад, тілесному куту в 1 стер відповідає плоский кут між утворюючими конус в 65°32′.
СВІТИМІСТЬ, величина повного світлового потоку, що випускається одиницею поверхні джерела світла. В СІ вимірюється в лм/м2 .
ОСВІТЛЕННІСТЬ, величина світлового потоку, що падає на одиницю поверхні, вимірюється в люксах .
ЛЮКС (від лат . lux – світло), одиниця освітленості СІ; позначається лк. 1 лк – освітленості поверхні пл. 1 м2 при потраплянні на неї світлового потоку, рівним 1 лм.
ЛЮКСМЕТР (від лат . lux – світло та …метр), прилад для вимірювання освітленості, один з видів фотометрів. Найпростіший люксметр складається з фотоелемента та мікроамперметра, проградуйованого в люксах.
СИЛА СВІТЛА, світловий потік, що поширюється в середині тілесного кута, рівного 1 стерадіану. Одиниця вимірювання в системі СІ – кандела (кд).
КАНДЕЛА (від лат . candela – свічка), одиниця сили світла (світлового потоку на одиницю тілесного кута).Кд – сила світла в заданому напрямі джерела, випускаючого монохроматичне випромінювання частотою 540 · 1012 Гц, енергетична сила якого в цьому складає 1/683 Вт/ср.
ЯСКРАВІСТЬ, характеристика тіл, що світяться, рівна відношенню сили світла в будь-якому напрямку до площі проекції поверхні, що світиться на площині, перпендикулярній цьому напрямку. В системі СІ вимірюється в канделах на м2 .
СВІТЛОВІДДАЧА джерела світла, світловий потік, що отримується на одиницю витраченої потужності. В СІ вимірюється в лм/Вт.
СВІТЛОТА, безрозмірна величина, яка використовується для кількісної оцінки різниці між зоровими (світловими) враженнями, викликаними 2 суміжними одноколірними поверхнями.
СВІТЛОТЕХНІКА, область науки та техніки, предмет якої – дослідження принципів та розробка способів генерування, просторового перерозподілення, вимірювання характеристик оптичного випромінювання (світла) та перетворення енергії світла в ін. види енергії. С . охоплює також питання конструкторської та технологічної розробки джерел світла ( ДС ), освітлювальних, випромінюючих та світлосигнальних приладів, систем управління ДС , питання нормування, проектування, влаштування та експлуатації світлотехнічних установок.
ЛЮМІНЕСЦЕНЦІЯ (від лат . lumen,) світіння речовин при даній температурі та спровоковане будь-яким джерелом енергії. Виникає під дією світла, електричного поля, радіоактивного та рентгенівського випромінювання при хімічних реакціях, при механічних впливах.
ЛАМПА РОЗЖАРЮВАННЯ, джерело світла з випромінювачем у вигляді дроту (нитки чи спіралі) з тугоплавкого металу (зазвичай W), що розжарюється електричним струмом до температури 2500-3300 К. Світловіддача лампи розжарювання 10-35 лм/Вт; термін служби 1000-2000год. Винайдена в 1872р. А. Н. Лодигіним, вдосконалена Т. А. Едісоном в 1879р.
ЛЮМІНЕСЦЕНТНА ЛАМПА, газорозрядне джерело світла низького тиску, світловий потік якого визначається, в основному, світінням люмінофорів під дією ультрафіолетового випромінювання електричного розряду. Світловіддача до 85 лм/Вт, термін служби до 10-15тис. год. Застосовуються ЛЛ , головним чином, для загального та місцевого освітлення.
ГАЛОГЕНОВА ЛАМПА, лампа розжарювання, в склад газової суміші якої, крім інертного газу, входять галогени металів(звичайно йод чи бром). При однаковій зі звичайною лампою розжарювання потужності, має менші розміри, більшу світловіддачу, термін служби та кращу стабільність світлового потоку.
ГАЗОРОЗРЯДНІ ДЖЕРЕЛА СВІТЛА, газорозрядні прилади, в яких електрична енергія перетворюється в енергію оптичного випромінювання при проходженні електричного струму через гази(частіше інертні), пари речовин (напр., пари ртуті) чи їх сполуки. У відповідності з безпосереднім джерелом випромінювання розрізняють газосвітлові (неонові, ртутні, натрієві, металогалогенові, ксенонові), люмінесцентні та ін. Застосовують ГДС головним чином для освітлення, опромінення чи сигналізації.
КОЛІРНА ТЕМПЕРАТУРА, ефективна величина, рівна температурі абсолютно чорного тіла, при якій відношення енергетичних якостей для двох хвиль його спектру рівне відношенню цих же величин для спектру досліджуваного джерела світла. Колір випромінювання відчутно впливає на т.зв. колірне враження об’єкту, що освітлюється та КТ є однією з його характеристик. Найчастіше зустрічаються КТ для ламп: тепло-біле (~2700-3000К), холодно-біле(~4000-4200К), денне(~6000-6500К). Шкала корельованої КТ дозволяє визначити градації спектрального розподілення для різних ДС в порівнянні з кольором сталевої заготовки, розжареної до визначеної температури. Чим вище температура (К), тим переважаючим стає в світінні холодний, білий відтінок. Таке розподілення відтінків виражається в градусах Кельвіна. З деяким ступенем довіри для опису спектрального розподілення світла пропонуємо таблицю.
ІНДЕКС КОЛЬОРОПЕРЕДАЧІ ( Ra ), показник, також характеризує кольорове враження, від властивостей джерела світла передавати природний, натуральний колір. ІК залежить від величини уривчастості спектру випромінюваного світла і чим вище, тим він неперервніший. Цей показник вище у ламп розжарювання та нище у газорозрядних. Максимальне значення ІК рівне 100 та відповідає відмінній кольоропередачі. Не слід плутати ІК з колірною температурою, це різні параметри. В практиці використовується 3 квалітети ІК :
задовільний – Ra < 80 ;
добрий, нормальний – 80 <= Ra <= 90;
відмінний – 90 <=Ra <= 100.